СТОРІНКА МУЗИЧНИХ КЕРІВНИКІВ

Діти  повинні  жити  у  світі  краси, музики, гри,

казки, фантазії та творчості.

 

                                                                                    В. Сухомлинський

Білецька  Ольга  Михайлівна

 

Посада: музичний керівник.

Категорія: молодий спеціаліст.

Освіта: базова вища.

Педагогічний стаж: 3 роки.

Дата народження: 15 червня.

 

Хобі: активний відпочинок, поезія, театр.

 

 

Методична проблема: «Музикотерапія, як засіб корекції та розвитку дошкільників».

Вплив музики на психоемоційний стан дитини.

 

Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.

Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.

У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.

На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизуються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.

Сьогодні ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної психології необхідно відродити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а також підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім’ї стають теплішими й тіснішими.

Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.


Розвиток естетичного почуття дитини засобами музики

 

Естетичне почуття – найскладніший вид усвідомлення прекрасного в житті. Воно характеризується здатністю та підготовленістю людини діставати насолоду від сприймання прекрасного. Справжня краса музики полягає не стільки в самих тембрах і переливах звучання, скільки в можливості переживати за допомогою музики єдність з природою, іншими людьми, зі своїм народом, з усім людством в цілому і через переживання цієї єдності знайти в собі бажану психологічну стійкість і душевне здоров’я.

У дитини в процесі сприйняття музичних образів виникає почуття співпереживання, до якого вона в своєму повсякденному житті не піднімається і не зможе піднятися. Після прослуховування музичного твору дитина повертається в зону своїх емоцій, але вже якоюсь мірою збагаченою. Ця особливість музики дає дитині можливість духовно надолужити те, чого не вистачає їй у неминуче обмеженому простором і часом житті. компенсувати за допомогою уяви задоволення багатьох потреб.

Культура і мистецтво, які зберігають цінності загальнолюдського досвіду, допоможуть дитині бачити світ не лише на більш високому рівні осмислення, а й «одухотворити» її інтелектуальну сферу, забезпечити гармонію інтелектуального й емоційного.


Музичне виховання дошкільників за системою Карла Орфа

 

Головні завдання, які вирішує педагог, це: виховання у дітей навичок творчого музикування, вміння проявити індивідуалізм, здатність та самовираження, розвиток уяви, фантазії, формування активної творчої музичної діяльності дітей. В програмі музичного виховання за системою німецького музиканта і композитора Карла Орфа надані кращі надбання системи музичного виховання.

Довіряючи нам своїх дітей, батьки мріють бачити їх всебічно розвиненими, гармонійними особистостями. Тому треба знаходити незвичайні цікаві форми роботи з дітьми. Успіх у музичному вихованні – розуміння інтересів і потреб дитини.

Елементарне музикування з інструментами К.Орфа, є одна з найцікавіших форм музичної діяльності дошкільників.

Захоплення дітей таким музикуванням, їх бажання грати та співати є настільки сильним, що вони не помічають тої великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі музикування.

Одним з найбільш захоплюючих і необхідних форм пізнання звукового світу, основ музичного мистецтва є ігри звуками. Вони подібні іграм дітей з паличками, горішками, камінцями. Ігри звуками природні, і не можуть бути нічим замінені, тому, що вони є початковою формою знайомства з музичним мистецтвом. Є велика різниця між дитиною, яка слухає музику у будь-якому виконанні, і дитиною, яка сама “придумує” музику.

Дітям необхідно творити і співпереживати, щоб зробити музику досягненням свого особистого досвіду, ім. потрібно “спробувати” її, “бути в ній” – співати, грати на інструментах, танцювати, імпровізувати, самому придумувати і змінювати її. Навіть дуже маленькі діти здатні імпровізувати свою музику. Тут із звичайного металофону народжується мерехтливий вогник світлячка, звичайні дзвіночки “розмовляють” один з одним про дружбу, а коробочки з крупами розповідають, як восени сумно шарудить під ногами листя. Треба тільки прислухатись – і в легкому стуканні олівцем по сталі можна почути безтурботну пісеньку дощику, в паперовому шелесті – цілу казку.

Діти стають іншими на такому музичному занятті, відкривають свої серця, перетворюються в чарівників, які розуміють мову вітру і квітів, вміють бачити музику.


Поради для батьків щодо музично-естетичного виховання дітей

 

·        Співайте разом зі своєю дитиною вдома колискові, забавлянки, пісні-небилиці тощо.

·        Слухайте разом із дитиною музику в жвавому виконанні, аудіозаписі.

·        Музикуйте з дитиною на музичних інструментах – справжніх, іграшкових чи виготовлених власноруч.

·        Імітуйте голоси персонажів під час читання з дитиною казок.

·        Влаштовуйте вдома імпровізовані танцювальні виступи.

·        Готуйте разом із дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят.

·        Грайтеся з дитиною в музичні ігри.

·        Поєднуйте діяльність дитини в побуті з творчістю.

·        Підтримуйте розмову з дитиною, коли вона ділиться своїми музично-естетичними враженнями.

·        Поповнюйте домашню музичну фонотеку музичними казками, дитячими піснями, мюзиклами тощо.

 

 

10 золотих правил для батьків

1.     Намагайтеся вчитися разом із дитиною.

2.     Не порушуйте творчий процес дитини своїми зауваженнями та настирними порадами.

3.     Привчайте дитину не боятися складних завдань, а знаходити різні та неочікувані варіанти їх розв’язання.

4.     Сприймайте виконання спільного завдання з дитиною не як батьківське забовязання, а як творчість.

5.      Ініціюйте домашні музикування та «хвилинки» співу.

6.     Виявляйте щиру зацікавленість спільними музикуванням та захоплення від нього.

7.     Створюйте під час спільного музикування з дитиною невимушену і творчу атмосферу.

8.     Будьте  спільному музикуванню з дитиною співучасником процесу, а не ментором.

9.     Перетворюйте домашнє навчання та музикування  на музичних інструментах на захопливу гру.

10.                       Відвідуйте разом із дитиною філармонію, театр, концерти.

 

 

 

Як організувати музичні заняття вдома

Ø Домашні музичні заняття з дитиною варто проводити щодня, бажано в один і той самий час.

ØНа початковому етапі домашні музичні заняття можуть тривати 10-15 хвилин.

ØПерш ніж проводити домашнє музичне заняття, слід створити для нього відповідні умови – подбати про хороше освітлення, затишок, вимкнути мобільний телефон, телевізор.

ØДо кожного домашнього музичного заняття варто готуватися заздалегідь із належною відповідальністю.

ØДля домашніх музичних занять доцільно обрати співи, слухання музики, інструментальне музикування.

ØПеред тим як слухати з дитиною музику чи музикувати, слід навчити її слухати тишу.

ØМузичні твори для слухання мають бути високохудожніми, яскравими, зрозумілими і нетривалими за звучанням – 3-5 хвилин.

ØДомашні музичні заняття можна перетворювати на творчу майстерню з виготовлення музичних інструментів.

ØНеобхідно ініціювати в дитини бажання створювати власні пісні, музичні казки, мініатюрні п’єси.

 

ØДомашні музичні заняття можна проводити на відкритому повітрі, спонукаючи дитину прислухатися до звуків довкілля.


РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО СЛУХУ У ДОШКІЛЬНИКІВ

Те, що називають у побуті музичним слухом, — це цілий ансамбль різноманітних здібностей і задатків: почуття ритму, ладове почуття, абсолютний слух і т. д. Яка-небудь з цих здібностей не є тільки спадковою (вродженою) і може бути створена вмілим тренуванням. Інакше кажучи, музичний слух можна виховати у будь-якої нормальної дитини: в одних це піде легше, в інших вимагає більше зусиль.

Широко відомі випадки дуже раннього прояву музичних здібностей (значить, і музичного слуху) у багатьох видатних композиторів і виконавців. Однак приклади протилежного роду чомусь відомі набагато гірше, а їх теж немало (так, скажімо, А. Хачатурян почав навчатися музиці з шістнадцяти років).

Щоб розвинути музичний слух у дитини, зовсім не обов’язково саджати його за інструмент, або змушувати співати, або вивчати з ним нотну грамоту. У ранньому дошкільному віці (три-чотири роки) корисніше грати в різні ігри, непомітно для дитини тренуючи у нього почуття ритму, вміння розрізняти висоту звуку, тембровий слух і музичну пам’ять.

Що потрібно робити для цього? Ось кілька найпростіших ігор, які можна грати з дітьми дошкільного віку (від трьох років і більше) для розвитку музичного слуху.

Гра «Простукай і ти»

Ви відстукуєте олівцем по столу такт простої пісні або танцю (вальс, марш, полька, мазурка, угорка, полонез), повторюєте в одному темпі три-чотири рази, потім пропонуєте дитині так само відстукати цей ритм. Варіюйте гру: нехай дитина спочатку повторить такт, відстукуючи олівцем по столу (як ви йому показали), потім — по склу: спочатку в тому ж темпі, що і ви, а потім — варіюючи темпи («можеш те ж саме відстукати швидше? повільніше?»). Звичайно, потроху і малюнок ритму ускладнюйте: спочатку фраза ритму береться з трьох, п’яти, семи звуків (стуків), потім більше, у міру просування дитини.

Гра «Хто співає?»

Посадіть дитину так, щоб вона вас не бачила, або перейти в іншу кімнату і почніть одним предметом (спочатку краще паличкою) постукувати рівномірно по іншому предмету, проводити по ньому — змусити його «співати». Дитина повинна вгадати, який предмет дає звук. Звичайно, починати треба з таких речей, «спів» яких малюк не раз чув, а потім переходити до нових для нього (у звучанні) предметів.

Інше ускладнення в тому, щоб в якості вгаданих речей брати і те, чим стукайте, і те, з чого стукайте (або води). Подальше ускладнення гри — вчити розрізняти його в аудіозаписах голоси окремих музичних інструментів. Для цього завжди можна придбати кілька записів сольних концертів, а якщо вони будуть надто складними, заздалегідь намітити собі якусь найпростішу частину і програвати тільки її.

Гра «Плутанина»

У цю гру можна грати тільки тоді, коли дошкільник вже запам’ятав (безпомилково впізнає на слух, якщо сам не вміє проспівати або проговорити) кілька різних пісеньок. Можна слова однієї пісні заспівати на мотив інший. Наприклад, дитячу пісню «Я граю на гармошці» на мотив «У лісі народилася ялиночка» і т. д. Дитина повинна дізнатися, що з чим заплутано, але не обов’язково заспівати обидві пісні, а будь-яким способом показати, що він їх пригадав, назвати слова обох або назви і т. д.

Деякі поради з розвитку музичного слуху у дітей дошкільного віку

Безумовно корисні і заняття ритмічною гімнастикою, і розучування танців під музику, і взагалі музична атмосфера в будинку. Останнє зовсім не означає, що з ранку до вечора в кімнатах повинен лунати такий собі вінегрет з джазу, «Кармен», хоралів Баха і «Їхав козак за Дунай»: почуття міри важливіше всього. Але два-три рази в тиждень в будинку повинна звучати справжня музика, а дитина в цей час не повинна заважати старшим (чим він буде займатися, неважливо, аби не шумів).

Такі музичні моменти рано чи пізно оживуть в пам’яті і почуття дитини.
Зрозуміло, коли він підросте, років у шість-вісім, можна влаштовувати вже справжні вікторини, пропонуючи дізнатися ту чи іншу запис за її фрагментів з середини і кінця, придумуючи умови вгадування, засновуючи призи і беручи участь всією сім’єю в таких вікторинах.

Корисно і розмовляти з дитиною про музичних творах, про композиторів, пропонувати йому самому прочитати і переказати в сім’ї художні та популярні твори про музику і музикантів. Як і для проведення ігор, тут потрібен великий такт, вигадка.

 

Один-два рази на тиждень по півгодини — і через рік або два результати позначаться у будь-якої нормальної дитини, якщо уважно стежити за тим, чи не втомився він, чи не нудно йому, все зрозумів. Уникайте будь-якого примусу і покарання, а дійте навіюванням, ласкою, гумором, «підкупом» (призи, солодощі, кіно тощо) і, звичайно, самої музикою, силу якої важко переоцінити при розумному підборі музичних уривків і цілих речей.