Вчитель-логопед

Московченко  Світлана Олександрівна 

 

     Педагогічний стаж роботи – 23 роки,  логопедичний  стаж – 10 років, на посаді – 10 років.

     

      Закінчила Український державний педагогічний університет ім. Драгоманова, м. Київ, за спеціальністю «Дефектологія» (сурдопедагогіка)

 

      Нагороджена грамотою Управління освіти і науки Сумської міської ради за сумлінну працю на педагогічній ниві, творчий підхід до навчально-виховного процесу, високий рівень професіоналізму та за підсумками 2007-2008 н.р.


Бог нам гарну мову дав,

Щоб ми не мовчали,

А всі звуки і слова

Гарно вимовляли.

 

Кожна літера - це знак

Кожна – загадкова

Вони з'єднуються так,

                                                  Що виходить слово.

 

         

Шановні батьки, а Ви чули про логопеда?

 

Дуже часто ви задумуєтеся над майбутнім своєї дитини, намагаєтеся зрозуміти чи буде вона успішною в дорослому житті. Основи успішності закладаються ще у ранньому дитинстві. Формування правильної мови дитини - це складний і тривалий процес. Дитині потрібно навчитися сприймати мову, спрямовану до неї, керувати своїми органами артикуляції, повноцінно спілкуватись з оточуючими.

Перш за все, дорослі звертають увагу на те, чи правильно дитина вимовляє звуки. Але проблеми розвитку мови не обмежуються тільки цим...

Це може бути фонетичне порушення мовлення - порушення вимови деяких звуків, фонетико - фонематичні порушення мовлення - дитина не тільки погано говорить, а й сприймає неправильно звуки рідної мови, і на кінець - загальний недорозвиток мовлення, коли порушені і вимова, і сприйняття, і граматика, бідний словниковий запас, відсутнє зв'язне мовлення. Практика свідчить, що своєчасне логопедичне втручання є одним із сучасних засобів запобігання невстигання дітей у школі і водночас ефективним способом стимуляції психічного розвитку дитини в цілому. Неоцінене значення корекції мовленнєвих вад має для становлення особистості у дітей. Завдяки їй вдається попередити формування багатьох небажаних рис особистості: комплексу неповноцінності, надмірноїневротизації, замкнутості, тривожності, відмові у спілкуванні, в подальшому – дисграфія (порушення письма).

Логопед допоможе виявити проблему в розвитку мови, усунути її.

Як проходить логопедична година? На що спрямоване заняття?

 1.    Підготовка мовленнєвого апарату, та розвиток дрібної моторики рук (артикуляційні вправи, дихальні вправи, ігри з пальчиками).

2.  Ігри спрямовані на розвиток уваги, пам'яті, мислення, логіки, уяви.

3.  Постановка звука.

4.  Автоматизація звука (закріплення), диференціація (вміння вживати поставлений звук в складах, словах, реченнях), що формує комунікативні уміння і навички.


Поради   батькам:

 

Не будьте байдужими до дітей! Пам'ятайте, що ви не маєте права не дозволити дитині відвідувати заняття тому, що вам «подобається, як ваша дитина говорить» чи не маєте часу приводити на заняття. Не вживайте висловів : « Та, нічого страшного-виговориться!» Вада не зникає, а засвоюється, і чим старша дитина, тим важче вона долається.

ПОРАДИ  БАТЬКАМ:

                                           завжди звертайте увагу на неправильне мовлення дитини, намагайтесь встановити причину (погане мовленнєве оточення, наявність патології ЛОР органів та багато інших);

                                           виявлені на початковому етапі порушення мовлення легко і швидко виправляються;

                                           відсутність звуків у мовленні дитини завжди призводить до їх заміни іншими - у легкому випадку, до спотворення вже існуючих і міцному їх укоріненні - у складних випадках;

                                           не намагайтесь виправляти спотворені звуки самостійно, якщо ви чуєте їх більше місяця - вони вже закріпились міцно та потребують консультації з логопедом, а далі виправлення;

                                           якщо дитина розмовляє незрозуміло і зрозуміти її можете тільки ви (а буває і ви не можете) неодмінно звертайтесь за консультацією;

                                           ніколи не лякайте дитину щодо її вимови - це створює страх, невпевненість і в подальшому призводить до неконтактності, недовіри і довгої роботи з логопедом;

                                           стимулюйте дитину спілкуватися:         під час прогулянки проговорюйте побачене - почутий спів пташок, завивання вітру взимку, плескіт води; розмовляйте з приводу прочитаної казки, побаченої телепередачі, мультфільму, випадку, який небезпечний і трапився нещодавно - пояснюйте усе, що цікавить маленьких і допитливих і скоро, неодмінно, ваша дитина здивує вас своїми можливостями: мислити, фантазувати, знаходити вихід із складного, для її віку, становища, приймати рішення у різних ситуаціях, бути цікавим співрозмовником, уважним слухачем і комунікативно- творчою людиною у подальшому житті, що неодмінно допоможе їй досягти успіхів!


 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПО РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ:

                      Мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, що оточують його. Тому малюк повинен чути лише правильну мову в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї - це перший зразок, який наслідує дитина Навіть якщо Ви мовчазні від природи - все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається.

                      Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова - це допоможе малюку швидше опанувати правильну мову.

                      Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас.

                      Не наслідуйте неправильної мови дитини, не сюсюкайте з нею.

                      Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити. Не допускайте у дітей швидкої мови. Некваплива, правильна, чітка мова запобігає дефектам мови.

                      У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації.

                      Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.

                      Не перенавантажуйте дитину мовним матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вихователів (вчителів, логопедів).

                      Дуже важливо, щоб малюк, осягаючи, взнаючи щось нове, мав можливість не лише бачити новий предмет, чіпати його, але і знати його назву. Потрібно чітко і виразно кілька разів назвати цей предмет.

                      Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики - точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами - все це допоможе мові, а в майбутньому і в опануванні письма.

                      Будьте терплячі, поблажливі, обережні.

                      Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його!

 

 


 

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає "комплекс пожвавлення". З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з'являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з'являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу - лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з'являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з'являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети, вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім'я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів - є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання - просте поширене речення "Ми з мамою ходили в магазин за хлібом", "Я люблю грати великою машиною". Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П'ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей 8 цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка - "сапка", жовтий - "зовтий"). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак - "йак", риба - "либа", пиріг — "пиліґ").

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п'ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення - монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з'являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з'являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев'яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п'ятирічних дітей з'являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови.

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі "Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини". Пам'ятайте, що кожна дитина - індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

 

 

ВІК ДИТИНИ          ЗВУКИ  МОВИ

Від 1 до 2 років           А,О,Е,М,П,Б

Від 2 до 3 років           У,І,И,Т,Д,В,Ф,Г,К,Х,Н,Й

Від 3 до 4 років           С,З,Ц

Від 4 до 5 років           Ш,Ж,Ч,Щ

Від 5 до 6 років           Л,Р


Розвиток зв'язного мовлення дітей вдома

Велике значення має зв’язне мовлення серед навичок, необхідних дошкільнятам для подальшого розвитку дитини і отримання ними знань у навчанні в школі. Оскільки мовлення є засобом спілкування, формування думки і, взаємодії з оточуючими.

Вміння і навички зв’язного мовлення не розвиваються спонтанно, без спеціального навчання дитина не досягне того рівня розвитку зв'язного мовлення, який необхідний для повноцінного навчання в школі.

Навчальні та виховні заходи, які проводяться в дитячому садку або на підготовчих до школи заняттях для повноцінного розвитку зв’язного мовлення недостатньо. Обов’язково зусилля педагогів дошкільних установ повинні підкріплюватися домашніми заняттями. Однак у сучасних умовах, при напруженому ритмі життя, в сім’ї мовленнєвому розвитку дитини приділяється катастрофічно мало уваги. Спілкування дитини з батьками найчастіше відбувається у форматі "питання - відповідь". Якщо дитина розповідає щось батькам, дорослі, що цілком природно, звертають увагу в першу чергу на зміст його розповіді, ніж на оформлення - зв'язність, словниковий запас, граматичні помилки.

В результаті до моменту вступу до школи самостійне зв’язне мовлення дітей виявляється недостатньо сформованим, вони не вміють зв’язно і послідовно викладати зміст своїх думок, правильно сформулювати запитання, дати розгорнуту відповідь.

Як можуть батьки допомогти дитині оволодіти вміннями і навичками зв’язного мовлення?

Використовувати можна все, що бачить дитина навкруг себе. Це і вдома, і на прогулянці, і в дитячому садку. Дуже важливо спрямовувати увагу дитини не тільки на предмети, але і на їх деталі. Необхідно розглядаючи предмет, задавати дитині запитання: "Якого кольору? З чого зроблений предмет? Якої величини?" Слідкуйте за тим, щоб дитина відповідала повним реченням. Також дитина вчиться порівнювати, узагальнювати, розуміти значення слів "ширина", "висота", "довжина", "високий", "низький". Можна використовувати привабливі для дитини іграшки. Наприклад, запропонувати для порівняння дві ляльки і дві машини. Спочатку дитині необхідно уважно вивчити, розглянути предмети, а потім розповісти, чим вони відрізняються і чим схожі один від одного. Для деяких дітей простіше дається опис відмінностей, ніж подібні ознаки.

Таким чином, називаючи різні ознаки предметів, ви спонукаєте розвитку зв’язного мовлення у дітей.

Приклади ігор і вправ, які батьки можуть виконувати в домашніх умовах.

 Вправа "Діалог"

Дослідження комунікативної функції, можливостей використання мовлення, як засобу спілкування.

Намагайтеся стимулювати дитину вступати з вами в діалог. Для цього, задавши питання, робіть довгі паузи до 5-10 секунд в розрахунку на те, що малюк відповість. Наприклад, можливий такий діалог:

Дорослий: Принеси, будь ласка, кубик. Що ти приніс?

Дитина: Кубик.

Дорослий: Дай кубик. Що ти дав?

Дитина: Кубик.

Дорослий: Лови кубик! Що ти зловив?

Дитина: Кубик.

Дорослий: Молодець!

 Гра "Що ми бачимо у дворі?"

Разом з дитиною подивіться у вікно. Пограйте в гру "Хто більше побачить". По черзі перераховуйте те, що видно з вашого вікна. Описуйте все побачене в деталях.

Наприклад: "Я бачу будинок. Біля будинку стоїть дерево. Воно висока і товста, у нього багато гілок, а на гілках листочки". Якщо дитині важко описати предмет, допоможіть їй запитаннями. "Ти побачив будинок? Він низький або високий?". Гра сприяє розвитку активної мови, спостережливості, поповненню словникового запасу. Що ми вчора бачили?

Разом з дитиною згадайте, де ви були, що робили, кого зустрічали, про що розмовляли. Фіксуйте увагу на деталях. Гра сприяє розвитку пам'яті, уваги, спостережливості, поповненню словникового запасу. Що ми будемо робити завтра?

 Гра "Професії"

З допомогою цієї гри у дитини будуть формуватися елементи рольової гри, розвиватись мовленнєва активність.

Покажіть малюкові, як за допомогою різноманітних сюжетних іграшок можна грати в лікаря, перукаря, водія, продавця. Розкладіть в кімнаті атрибути для різноманітних сюжетних ігор.

Нехай малюк самостійно пограє. Поспостерігайте за його грою, а потім запитайте малюка: "Хто ти?"

Малюк назве свою роль у відповідності з виконаною дією, наприклад: "Я лікар". Уточніть у дитини, якими інструментами він користується і для чого вони потрібні.

Щоб допомогти дитині з розповіддю про професії необхідно задавати навідні запитання про ці професії, наприклад такі як:

Як називається професія людини зображеної на цій картинці?

В що одягнена людина цієї професії? Вона носить спеціальну форму?

Чим займається людина на цій роботі?

Де він працює?

Які інструменти йому необхідні для цієї професії?

Навіщо потрібна ця професія? Чи приносить вона користь людям?

Наприклад, можна розповісти про  професію лікаря. Що лікар одягнений у білий халат - це його робоча форма. Лікар працює в лікарні і лікує дітей і дорослих. Для його роботи йому потрібні спеціальні інструменти, такі як шприц, градусник і т.д.. Професія лікар потрібна для того, щоб обстежувати та лікувати людей від різних хвороб.

  Вправа "Назви дії"

Дитина називає слова, що позначають дії.

Вам знадобиться картинний матеріал і питання.

Дитині ставлять запитання:

- Що робить вітерець? (Дує, свистить, наспівує, віє, шумить).

Якими словами можна сказати про те, що робить кішка? (Дряпається, грається, муркоче, нявкає).

Що робить щеня?

Що робить пташка?

 Вправа "Повтори скоромовку"

Скоромовки є ефективним засобом розвитку мовлення. Вони дозволяють відпрацьовувати навички правильної і чіткої артикуляції, удосконалювати плавність і темп мови.

 Вправа " Вивчи вірш"

Розучування віршів є засобом закріплення правильної звуковимови, розширення словникового запасу, розвитку мовлення.

Всі діти люблять слухати вірші, намагаються їх запам'ятати. Підбираючи вірша потрібно враховувати мовленнєві можливості дитини. Спочатку треба промовляти кожен рядок вірша. Можна вивчити вірш з опорою на наочні картинки, тим самим розвивати зорову пам’ять.

 Вправа "Загадки"

Відгадування загадок активізує словник дітей. Дитина вчиться виділяти суттєві ознаки предметів. Загадки розширюють кругозір дітей, тренують увагу і пам'ять, розвивають спостережливість і логічне мислення . У процесі відгадування загадок дітям слід задавати навідні запитання. Загадки рекомендують вчити напам’ять.

  Гра "Вгадай за описом"

Для початку слід запропонувати дитині послухати опис і відгадати, що саме ми описуємо. Наприклад, лимон: "Цей фрукт жовтого кольору. За формою він продовгуватий, на дотик - шорсткий. На смак він кислий. Від нього чай стає смачнішим і кориснішим".

Потім можна запропонувати дитині описати його улюблену іграшку, тварину в зоопарку, рибку в акваріумі. І вже настане ваша черга вгадувати, кого саме описує дитина.

 Вправа "Малюємо словами"

Ви повинні розповісти дитині, що будь-який опис будується за певним планом: спочатку потрібно назвати предмет, потім слід описати його головні, найбільш очевидні ознаки (вид, матеріал, форму, колір, призначення), потім можна описати ознаки другорядні, не дуже важливі; і нарешті, дати оцінку предмету, що описували.

Поясніть дитині, що таким чином, за допомогою слів, ми немов "малюємо" цей предмет. І запропонуйте намалювати словесний портрет якого-небудь предмета.

 Гра "А що було далі?"

В умовах сім’ї потрібно якомога більше уваги приділяти формуванню самостійного зв’язного мовлення. Наприклад, можна запропонувати дитині придумати продовження оповідання, або складати розповідь разом з ним, по черзі:

- Жила-була дівчинка Маша. Влітку Маша відпочивала у бабусі на дачі.

- Якось одного разу пішла Маша в ліс по ягоди. Набрала Маша повний кошик малини. Втомилася, сіла на пеньок відпочити, дивиться навкруги.

- Раптом чує, що за кущами щось шурхотить і хрускотить!

- Маша запитала "Хто тут?" (Що було далі?)

Як ми бачимо, щоденне спілкування батьків з дитиною надає безліч можливостей для розвитку зв'язного мовлення. Трохи терпіння і наполегливості, трохи винахідливості і батьківської уваги, - і ваша дитина прийде до школи з добре розвиненим мовленням.