СТАРША  ГРУПА "ПРОЛІСОК"

Девіз  нашої  групи:

 

Якщо сад «Волошка» зветься,

Всі тут квіточки живуть.

Групи всі зібрав в букетик –

Нашу «Проліском» зовуть!

На  групі  працюють: 


ВИХОВАТЕЛЬ:

 

 

Комісар Алла Юріївна

 

 

 

Педагогічний стаж роботи -  18 років, на посаді вихователя – 12 років.

Закінчила Глухівський державний педагогічний університет за спеціальністю «Дошкільне виховання» та здобула кваліфікацію вихователя дітей дошкільного віку. Організатора дошкільного виховання.

День народження: 5 жовтня

Хобі: вишивка бісером та в’язання.

Проблема, над якою працює педагог: «Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку»

Девіз:

До кожної дитини ключ знайти,

У праці результат хороший мати

Упевнено і творчо до мети іти

З любов’ю серце дітям віддавати.

 


Вихователь:

 

Мельнікова Ірина Миколаївна

 

Вихователь

Педагогічний стаж: 6 років

Освіта повна вища

Закінчила Сумський Державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка за спеціальністю «Вчитель української мови та літератури»

День нарождення:  9 жовтня

Хобі: малювання, вишивання бісером

Проблема, над якою  працює педагог: «Інноваційна технологія В. Сухомлинського».


ПОМІЧНИК  ВИХОВАТЕЛЯ:

 

Панченко  Любов  Григоровна

 

Загальний стаж роботи – 32 років, на посаді помічника вихователя - 6 років.

День народження:

Хобі- в'язання


НАШІ БУДНІ

День знань


З 11 – 14 вересня проходив Олімпійський тиждень 

Ми вміємо не лише відпочивати, а й працювати.


Т.Г.Шевченко – великий український народний поет. Життя нашого генія таке дивне, що слухаючи про нього, можна було б сказати, що це якась легенда, коли б усе те не було правдою. Робота по ознайомленню з життям та творчістю Кобзаря проводиться систематично і в певній послідовності. Зміст такої роботи полягає в ознайомленні із його життєвим та творчим шляхом; формуванні почуття патріотизму, ставлення до рідної мови; вихованні морально-духовних цінностей дошкільників. Необхідно відзначити, що така робота сприяє всебічному розвитку дітей, розвиваючи у них не тільки мовлення, але і такі розумові здібності, як пам’ять, увага, мислення. Для того, щоб показати дітям якою милозвучною і мелодійною є наша українська мова, мова нашого Кобзаря, спонукаємо дітей вслухатися в її звучання.


Діти відвідали виставку льодових фігур

Консультації для батьків


Роль батьків у розвитку мовлення дітей.

 

Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова.

Панас Мирний

Мовлення є основним засобом спілкування. Думаю, не потрібно нікому довго пояснювати, який важливий для людини дар слова. С. Аксаков писав: « Слово є перша ознака свідомого, розумного життя. Слово є відтворення усередині себе світу». Відтворення це йде все життя, але особливо інтенсивно – у перші роки життя. І дуже важливо допомогти дитині якомога успішніше оволодіти прекрасним даром.

Але дитина повинна чути правильну, виразну, багату мову. Без помилок і недоліків.

Наявна двомовність нашого середовища може позначитися на мовленні дитини або позитивно, або негативно. Якщо дорослі, які її оточують, говорять чистою, правильною мовою, вона перейме це від них, а якщо спотвореною, перевантаженою грубими формами висловлювань, жаргонізмами, - відповідний буде й результат. Проте самого наслідування і запам’ятовування для оволодіння умінням говорити не досить. Потрібна цілеспрямована послідовна робота з розвитку усного мовлення. Отже, щоб запобігти виникненню «суржику», батьки мають демонструвати дітям зразки правильного мовлення.

Ви, батьки, повинні не просто володіти українською мовою. А бути провідником національної культури: знати і любити народну творчість, звичаї, традиції, особливості свого краю і передавати це своєму малюкові. Мова дорослого має бути доброзичлива, м’яка, лагідна, емоційна й виразна, звучати плавно й мелодійно. Важливі своєчасні міміка, жести, рухи. І головне – якщо діти бачитимуть, що батьки говорять українською мовою з внутрішньої потреби, а не примусово, вони наслідуватимуть їх.

Дитині нелегко заговорити одразу українською мовою, якщо навколо вона постійно чує російську або змішану, а значить, потрібні особливий такт, терпіння, спостережливість, сімейне читання, вивчення римованих творів, прослуховування пісень, казок, перегляд фільмів для дітей. Слід відразу помітити появу говоріння, заохотити малого. І ще – процес оволодіння українською мовою досить тривалий, тому не треба постійно виправляти помилки, виказувати за це. Щирий, довірчий, невимушений характер розмови викликатиме у дитини бажання говорити українською мовою.

Правила, яких потрібно дотримуватися батькам під час спілкування з дітьми.

1. Бажано, щоб дитина чула літературну мову в сім’ї, тому що мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, які її оточують. Мова батьків, усіх членів сім’ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все одно постійно говоріть з малюком.

2. Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш малюк надто активний і постійно рухається.

3. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну вимову.

4. Шануйте дитину! Давайте їй можливість чути себе і Вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути телевізор, радіо тощо.

5. Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не відтворюйте неправильну мову дитини.

6. Говоріть повільно, простими словами, короткими фразами, витримуйте паузи між фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити.

7. Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.

8. Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не перевантажуйте мовним матеріалом.

9. Чітко називайте нові предмети та їх ознаки, спонукайте дитину до обстеження предмета.

10. Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в майбутньому – в опануванні письма.

Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників готовності дитини до шкільного навчання, адже рівень розвитку мовлення прямо залежить від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток – у межах вікової норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток моторної сторони мовлення, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі. На жаль, не всі батьки знають про таку взаємозалежність, а тому часто втрачають можливість вчасно допомогти дитині уникнути проблем у мовленнєвому розвитку.

Багато батьків розуміють необхідність розвитку малюка від народження і з великим інтересом займаються з дітьми. Але щоб заняття були ефективними, а малюк отримував від них задоволення, вони завжди мають бути цікавими, веселими і обов'язково відповідати віку малюка.

 

 

Як навчати дітей ставити запитання по суті

*Запасіться часом . Спілкуючись із дитиною , бажано нікуди не поспішати або хоча б мати про запас зайві п’ятнадцять хвилин.

*Вислуховуйте дитину до кінця. Навіть якщо вам здається,що ви з перших слів зрозуміли,що саме хоче запитати дитина, обов’язково дослухайте дитину до кінця. По-перше, може виявитися, що вона має на увазі не зовсім те,що вам здалося спочатку, а по-друге, так ви засвідчите значущість дитячого запитання.

’ясовуйте, про що йдеться. Якщо вам не цілком зрозуміла суть запитання,не відмахуйтеся від нього одразу як від недоречного, а уточніть,що саме цікавить малюка.

*Конкретизуйте запитання дітей. Діти дошкільного віку далеко не завжди здатні чітко сформулювати те,що вони мають на увазі. Тож уточніть формулювання, запропонуйте дитині варіант точнішого і конкретнішого запитання .

*Не бійтеся повторюватися. Навіть  якщо  дошкільник  уп’яте ставить одне й те саме запитання, постарайтеся не дратуватися. У п’яти-шести річних дітей память ще дуже короткотривала, тому все у поясненнях  дорослого діти здатні запам’ятати з першого разу, особливо коли пояснення стосуються зовсім нових незначних для дошкільників сфер діяльності: читання, розв’язання задач тощо. Тож у кожному конкретному випадку за допомогою навідних запитань з’ясовуйте, що саме дитина не розуміє у ваших поясненнях, і знаходьте інший, доступніший для неї варіант відповіді на її запитання.

*Не соромтесь не знати. Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, не соромтесь у цьому зізнатися. Запропонуйте дитині разом пошукати відповідь.

*Правильно ставте запитання самі. Розмовляючи з дитиною, чітко формулюйте власні запитання, використовуйте прийняті в таких випадках мовні формули:

- Я хочу тебе запитати…;

- Скажи, будь ласка…;

- Мені цікаво…;

- Як ти вважаєш…

*Вислуховуйте дитячі відповіді уважно, не перебиваючи.

 

         Лише уважне і поважливе ставлення дорослих до дитини під час спілкування сприятиме стимулюванню її мовленнєвої активності. Завжди задовольняйте цікавість малюків і заохочуйте їх пізнавальну активність схваленням.


Людина – частина природи, але найчастіше саме вона робить згубний вплив на навколишній світ. Формування активної позиції «захисника і друга» світу природи є основою у вихованні екологічної культури дошкільників. Діти особливо вразливі і чуйні, тому активно включаються у всі заходи щодо захисту тих, хто цього потребує. Важливо показати дітям, що люди займають більш сильну позицію по відношенню до світу природи (наприклад, рослини зів'януть без поливу, птиці взимку загинуть від холоду без годівлі). Тому нам слід спрямувати всі зусилля на те, щоб усе живе на землі розвивалося і приносило радість (наприклад, ранковий спів птахів під вікном буде приємно тим, хто їх годував взимку, а квітучий квітка на вікні порадує тих, хто його поливав).

Отримані знання про навколишній світ повинні підкріплюватися практичною діяльністю та наочними прикладами для того, щоб діти бачили позитивний результат своєї діяльності і мали бажання удосконалювати свої досягнення.

 

22 листопада в групі «Пролісок» було проведено відкрите заняття «Природничо-екологічний розвиток дітей дошкільного віку засобами казки» по підготовці до засідання педагогічної ради з проблеми «Формування природничо-екологічної компетентності сучасного дошкільника»


Жила собі Зима — біла, пухнаста, холодна, весела. Дуже любила пустувати, веселитись, але в неї не було друзів. Вирішила Зима потоваришувати з людьми. Завітала вона до кожного двору. Холодно стало на вулиці, поховались люди по домівках. Зима почала роздувати щічки та лякати всіх своїм свистом — ще холодніше стало. Люди затопили печі, одяглися тепліше. Не злякалися вони Зими, жили своїм життям, працювали. Розлютилася біла красуня, покликала братів-вітрів. Дмуть вітри, а Зима все снігом сипле, тріскучими морозами людям погрожує. Так лютувала всю ніч, що й річки, й озера, і моря кригою скувала. Уранці вибігли дітлахи з теплих домівок — і гайда на лижах, на ковзанах, на санчатах кататися.

 

Ось і наші діти полюбляють зиму, її розваги, прогулянки в природу як вчив нас великий педагог В.О. Сухомлинський


Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

Процес формування мовленнєвої діяльності проходить подовжений і складний шлях розвитку. Становлення зв'язного мовлення відбувається поступово з розвитком мислення і пов'язане з ускладненням дитячої діяльності та формами спілкування з оточуючими людьми.

Розвиток соціальної функції мови починається з того часу, коли вона стає засобом спілкування, тобто тоді, коли дитина починає розуміти звернене до неї мовлення та використовує його для вираження своїх думок, почуттів, волевиявлень. Але вже у підготовчому періоді розвитку мовлення, на першому році життя, у процесі безпосередньо-емоційного спілкування з дорослим, де виражаються ще тільки різноманітні почуття, закладаються основи майбутнього зв'язного мовлення.

Розуміння мовлення має величезне значення у подальшому розвитку дитини, є початковим етапом у розвитку функції спілкування.

У процесі розвитку дитини перебудовуються форми зв'язного мовлення. Переказ книжок, розповіді про цікаві факти, або описування предмета не можуть бути зрозумілі слухачем без зв'язного викладу. Дитина починає сама до себе ставити певні вимоги і намагається наслідувати їм під час побудови розповіді. Перехід до контекстного зв'язного мовлення відбувається у тісному зв'язку з оволодінням словниковим складом і граматичною будовою мови. Засвоєння рідної мови створює передумови для довільного використання всіх її засобів і робить можливим перехід до все більш зв'язних форм висловлювань.

Діти 4-5 років активно вступають у розмову, можуть брати участь у колективній бесіді, переказують казки та короткі оповідання, самостійно розповідають за іграшками та картинками. Але разом із тим мовлення їх ще не досконале. Вони не вміють правильно сформулювати питання, доповнити і виправити відповіді товаришів. їх розповіді копіюють зразки дорослого, містять порушення логіки, речення часто пов'язані суто формально (словами ще, потім).

 

 


«Розвивальне читання»

Відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти важливою умовою ефективності дошкільного виховання є єдність виховного процесу з розвитком дитини, що полягає в орієнтації на особистість, на її вікові й індивідуальні особливості, у підтримці пізнавальної сфери. Мовленнєвий розвиток дитини є одним із важливих чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. Рівень розвитку мовлення визначає рівень сформованості соціальних і пізнавальних досягнень малюка, його потреб та інтересів, знань, умінь і навичок.

Навчаючи дітей дошкільного віку читання за авторською методикою Л. Шелестової «Розвивальне читання»,розвиток малят (інтелектуальний, мовленнєвий, чуттєвої сфери, сенсорики, моторики тощо) поєднується із задоволенням їхніх потреб та інтересів, а отже, викликає позитивні емоції. Перед дітьми не ставиться завдання якнайшвидше оволодіти технікою читання, а завдання вихователя - викли-кати позитивні емоції, радісний настрій, бажання виконувати ігрові вправи та завдання. Діти виконують пізнавальні завдання, використовуючи різні види діяльності (малювання, ліплення, конструювання, аплікація, співи, танці).

За допомогою навчально-розвивального посібника Л. Шелестової «Вчимося читати» (має гриф «Схвалено Міністерством освіти і науки України») діти легко та із задоволенням навчаються читати. Ігрові вправи зацікавлюють дітей яскравими малюнками, на яких зображені привабливі та кумедні тваринки, метушливі птахи, усміхнені діти та безліч різних кольорових предметів, які захоплюють веселими барвами й казковими сюжетами.

Запропоновані завдання діти виконують природно, невимушено, з цікавістю та бажанням досягти результату. Ігрові ситуації, загадковість сюжету спонукають дитину до дії, вселяють оптимізм, позитивніемоції, впевненість у собі. Вдало підібрані завдання розширюють знання дітей про навколишній світ, розвивають логічне мислення, збагачують активний і пасивний словник малят, розвивають фонематичний слух, мовленнєве дихання, дрібну моторику, пам'ять, увагу. Граючись, діти закріплюють знання про кольори та їх відтінки, предмети побуту, вчаться класифікувати предмети, систематизувати й аналізувати, робити прості узагальнення.

Щоб краще ознайомити дітей із буквами та складами, педагоги долучають їх до виготовлення ігрового матеріалу. Діти з радістю вирізають і наклеюють склади на «рибки», «листочки», «мушлі» тощо. У процесі ігор із буквами та складами діти постійно повторюють їх, конструюють слова, вигадують чистомовки на потрібний склад, підбирають до слів рими, придумують цікаву історію, яка завершується читанням.

Працюючи за цією методикою, педагоги ставлять за мету:викликати у дітей інтерес до читання, використовуючи розвивальні завдання, вправи, ігрові ситуації; ознайомити їх із буквами; навчити читати склади та слова; розширити уявлення про навколишній світ.

У процесі навчання дітей читання вирішуються такі завдання:

•         створення необхідних умов для проведення поглибленої роботи з навчання читання за авторською методикою Л. Шелестової «Розвивальне читання»;

•         розвиток логічного мислення та інтелектуальних здібностей дітей у процесі навчання читання й виконання інтелектуальних завдань, вправ, ігор;

•         сприяння об'єднанню дітей у колектив у процесі спільної мовленнєвої діяльності;

•         розвиток мовленнєво-творчих здібностей, формування відповідних умінь і навичок злитого читання;

•         удосконалення артикуляції звуків та автоматизація їх вимови у складах, словах, фразах;

•         розвиток фонематичного слуху та фонематичних процесів під час виконання ігрових завдань у процесі корекційної роботи з дітьми.

Оволодіння елементами грамоти передбачає:

•         ознайомлення дітей із буквами, що позначають голосні звуки;

•         ознайомлення із літерами, що позначають приголосні звуки;

•         формування навичок і вмінь утворювати відкриті й закриті склади;

•         формування навичок і вмінь злитого читання односкладових, двоскладових і трискладових слів;

 

•         формування навичок і вмінь старших дошкільників читати словосполучення, речення, короткі тексти.